СКУ підтверджує підтримку втілення державної концепції меморіалізації Бабиного Яру

Напередодні відзначення 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, Світовий Конґрес Українців готовий надати понад 20 мільйонів доларів США на підтримку державної концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру, розробленої робочою групою при Інституті історії України Національної академії наук України

Видатний український громадський діяч і філантроп зобов'язався виділити щонайменше 20 мільйонів доларів для підтримки цього проєкту пам'яті. Крім того, СКУ очікує отримати додаткові зобов'язання від інших благодійників на підтримку цього проєкту меморіалізації. 

 

Російські та радянські наративи спотворювали історію України, неправдиво зображаючи українців злочинцями, а не жертвами жахливих нацистських злочинів. Щоб захистити історію України від політичних маніпуляцій та дезінформації, ключові меморіальні проєкти, такі як Бабин Яр, повинні бути відповідальністю виключно української держави, а не підпорядковуватися приватним інтересам. Саме тому СКУ підтримує створення державного музейно-меморіального комплексу з незалежною і відповідальною перед суспільством радою директорів, призначеною Урядом України.

"Історію України має розповідати український народ. Відповідальність за національні меморіальні проєкти, такі як Бабин Яр і Голодомор, повинні нести демократично обрані українські державні діячі, а не представники приватних інтересів. Фінансування цього проєкту, вплив на його управління чи контент не може надходити від осіб чи організацій, пов'язаних з Кремлем", – заявив президент СКУ Павло Ґрод.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.