1000 розсекречених документів: дослідники опублікували архіви КҐБ/ŠtB про митців з України, Чехії та Грузії

Центр досліджень визвольного руху публікує тисячу розсекречених документів комуністичних спецслужб з українських, чеських та грузинських архівів про 30 митців двадцятого століття, які перебували в полі зору комуністичної влади.

Усі документи опубліковані на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху у колекції "Репресоване мистецтво".

 

Викладена у відкритий доступ інформація розповідає про взаємовідносини представників мистецтва та комуністичної влади в трьох країнах. До архіву потрапили як матеріали про переслідування та утиски, так і задокументовані факти співпраці з репресивними органами.

Кожна з трьох країн представлена десятьма митцями. Українська частина проєкту включає документи на Остапа Вишню, Олександра Довженка, Михайла Бойчука, Леся Курбаса, Опанаса Заливахи, Стефанії Шабатури, Миколи Глущенка, Василя Стуса, Валер'яна Підмогильного.

 
Фото Остапа Вишні з його слідчої справи

Серед чехів, до яких була прикута увага ŠtB і документи на яких увійшли до проєкту, — перший президент Чехії Вацлав Гавел та письменник Мілан Кундера. У добірках документів з архівів комуністичних спецслужб у Грузії фігурують литовсько-грузинський художник Роман Сута та перший президент Грузії Звіад Гамсахурдіа.

 
Фото зовнішнього спостереження за Міланом Кундерою

Опубліковані матеріали містять також фото, багато з них публікуються вперше. У підбірці документів зі справи на художника і агента Миколу Глущенка опубліковано копію з альбому з акварельним малюнком Адольфа Гітлера, який той подарував власнику у 1940-му році. А також фотографія дружини художника, теж  агентки та мисткині під псевдонімом "Художниця", які раніше були невідомі в мережі.

 
Світлини Миколи Глущенка з його особової справи

Також цікавими для дослідників будуть фотографії стеження ŠtB за чеським письменником Міланом Кундерою чи документи про те, як комуністичні спецслужби з метою психологічного тиску на чеського письменника Павела Когоута отруїли його собаку

 
Фото зовнішнього спостереження за Міланом Кундерою

За допомогою нового функціоналу сайту Електронного архіву, користувачі відтепер можуть формувати колекції документів за власними інтересами у своєму "кошику".

Усі опубліковані документи лягли в основу онлайн-виставки  "Репресоване мистецтво", яку презентують незабаром у вільному доступі.

 
Фото грузинського письменника Жанго Гогоберідзе

Документи публікується в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/ŠtB: Україна, Чехія, Грузія", який реалізує Центр досліджень визвольного руху спільно з чеською організацією Gulag.cz та грузинською організацією SovLab:Soviet Past Research Laboratory за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

 
Фотографія художника Опанаса Заливахи зі слідчої справи


Архівні партнери проєкту: Галузевий державний архів Служби безпеки України, Архів органів державної безпеки (Чехія), Центральний державний архів громадських об'єднань України, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв України, Державний музей літератури Грузії імені Георгія Леонідзе.


Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 28 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження. 

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."