«Архів українського німого кіно – онлайн»: у вільний доступ виклали 100 документів. ВІДЕО

Державна архівна служба в межах проєкту «Архів українського німого кіно – онлайн» виклала в загальний доступ перші оцифровані документи Центрального кінофотофоноархіву імені Г. Пшеничного.

Про це повідомив на пресконференції в Укрінформі голова Державної архівної служби Анатолій Хромов.

 

"Це початок актуалізації великої частини аудіовізуальної спадщини в культурний науковий обіг. Сьогодні на Ютьюбі ми представляємо у вільному доступі на сторінці Архівної державної служби перші 100 кінодокументів, які зберігаються в Центральному кінофотофоноархіві.

Це переважно випуски "Кінотиждень ВУФКУ" і кіножурнал за 1923-ій – 1930-ті роки. Всього ми плануємо виставити 189 кінодокументів, які, за нашими обліковими даними, перебувають у суспільному надбанні", - сказав Хромов.

Він зазначив, що онлайн-доступ до архівної культурної спадщини, зокрема її аудіовізуальної частини, яка сконцентрована в Центральному державному кінофотофоноархіві України імені Гордія Пшеничного, є вимогою XXI століття.

"Багато років попереднє керівництво, зокрема цього архіву, розказувало про неможливість забезпечення онлайн-доступу до аудіовізуальної спадщини… Останнім аргументом, як правило, був правовий аспект – що все важко в Україні з авторськими і суміжними правами і абсолютно неможливо представити навіть частину аудіовізуальної спадщини онлайн. Це неправда.

Якщо ми говоримо про сьогоднішній проєкт, то це комплекс документальних фільмів, створених у 1920-30-их роках, права на які відповідно до тогочасного законодавства уже закінчились в той самий період. Навіть з позиції сучасного чинного законодавства ці твори перебувають у суспільному надбанні і можуть бути вільно поширені", - зауважив Хромов.

Він вважає великою проблемою, що це не було зроблено раніше, оскільки без аудіовізуальної складової розуміння історії періоду початку XX століття є неповним.

"Образне розуміння – фото, кіно, аудіо – дає можливість краще долучити українське суспільство до тих подій, дає йому зрозуміти, що ж відбувалося в період НЕПу, Української революції, початку сталінських часів, зокрема репресій.

Тому це одна з причин, внаслідок якої ми маємо окупацію частини українських територій країни-агресором, де питання актуалізації аудіовізуальної архівної спадщини було вирішено раніше і вони це активно використовували", - сказав голова Держархівслужби.

Він також повідомив, що відтепер користувачі можуть віднайти ілюстративний матеріал для наукових, художніх, публіцистичних творів, для сучасної документалістики, а якщо є потреба - замовити якісну цифрову копію для створення нових творів. Архів може створити якісні цифрові копії, зокрема нещодавно придбано обладнання для оцифрування плівки у форматі 4К.

Хромов зазначив, що ця тенденція є загальносвітовою. За даними Міжнародної федерації кіноархівів, на сьогодні 79 кіноархівів світу використовують безкоштовні потокові онлайн-сервіси для презентації аудіовізуальної спадщини.

За його словами, до кінця цього року з'являться декілька нових онлайн-платформ Національного архівного фонду.

"Найближчими місяцями як мінімум два центральні архіви теж презентують онлайн-платформу своїх документів, в тому числі Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. Є розуміння і можливість створення платформи онлайн-представлення іншої частини аудіовізуальної спадщини архіву Пшеничного.

Я думаю, до кінця року у нас є можливість запустити і власну платформу, де будуть представлені і кіно-, і фотодокументи, і аудіоспадщина. Є перспектива, що всі ці платформи потім будуть інтегровані в одне вікно входу до всієї оцифрованої культурної спадщини державних архівів. Тому я можу анонсувати, що навіть до кінця цього року у нас будуть як мінімум три кроки, що наблизять нас до цієї єдиної платформи", - резюмував Хромов.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.