В окупованому Криму на розкопках знайшли колекцію прикрас ІІІ століття. ФОТО

Археологи «Кримського федерального університету ім. Вернадського», який окупаційна влада Росії створила у 2014 році, розрили могильник Опушки в Сімферопольському районі, де знайшли колекцію прикрас III століття.

Про це повідомляє The Бабель.

 

Зазначено, що знайдені пара сережок, три браслети і дві нагрудні прикраси могли належати високопосадовим особам аланських племен. Їх знайшли біля дитячих і жіночих людських решток, ймовірно, прикраси були отримані у спадок. Також у могильнику знайшли нові екземпляри мечів аланських воїнів з вирізами, які відносяться до IV століття.

 

Коштовності добре збереглися і становлять цінність для музейної колекції.

 

"Унікальність могильника Опушки в тому, що він став місцем поховань відразу пʼяти стародавніх культур: пізньоскіфської, середньосарматської, пізньосарматської, германської та аланської.

Зараз ми дослідили 1/7 могильника і, сподіваємося, що подальші розкопки допоможуть визначити причини такої уваги до цього місця носіїв пʼяти різних культур", — сказано у повідомленні "університету".

 

Згідно із міжнародним правом, Крим — українська територія, а тому всі археологічні знахідки є власністю України.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.