У Львові збирають підписи за демонтаж пам’ятника Моцарту-сину

Громадська активістка та мисткиня Наталія Криничанка зареєструвала е-петицію про демонтаж пам’ятника Францу Ксаверу Моцарту, бо вважає, що він спотворює історичний та мистецький простір міста.

Про це активістка повідомила в коментарі кореспондентові Укрінформу.

 

"Це нормальна швидка реакція на те, що відбувається. Я абсолютно свідомо до цього ставлюся і зовсім не шкодую про це, мій вибір є виважений, і я вважаю, що треба продовжувати почате, тому що львів'яни мають право на свою думку, яка зараз зневажена.

Демонтувати це чудо дуже реально, оскільки я зрозуміла, що це не є щось дійсно базове, ґрунтовне і зроблене на віки, я думаю, що це бутафорна річ, яка має мету не увіковічнити ім'я Моцарта меншого (тут теж є певне питання моральності), а це робиться з певними бізнес інтересами, заради піару", - зазначила Криничанка.

Петицію оприлюднили по обіді 30 серпня і за дві доби вона набрала 128 підписів.

Це вже не перша е-петиція до міської ради щодо цього резонансного пам'ятника. Ще до його встановлення, як ініціатори показали проєкт, а виконком міськради його підтримав і затвердив для розміщення пам'ятника на площі Маланюка, львів'яни голосували, щоб скасувати це рішення. Але потрібної кількості голосів так і не зібралося.

У міській раді Львова Укрінформу відповіли, що ще зарано говорити про демонтаж нового пам'ятника, адже електронне звернення – це тривала процедура. Слід за 60 днів набрати 500 голосів на підтримку, далі клопотання виставлять на голосування львівських депутатів і тільки тоді, якщо депутати його ухвалять, створюється дорожня карта для реалізації потреби.

Проте Криничанка наполягає, що якщо навіть не демонтувати, то однозначно слід забрати з площі в центрі Львова.

"Я особисто з мистецького світу, мене нічим не здивуєш, бачила різне… Але перше враження, як пересічної львів'янки, мами, педагога, екскурсовода – однозначно відштовхуюче. Це не Львів. Можливо цей пам'ятний знак може стати окрасою якогось приватного дворика чи музею, але не площі в межах суспільного простору", – додала мисткиня.


Нагадуємо, що скульптуру Моцарту-молодшому встановили у межах Міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt, який уп'яте пройшов у Львові. Це подарунок місту від Міжнародної фундації "Моцартеум" у Зальцбурзі (Австрія).

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.