У Сеймі Литви пропонують оголосити 17 вересня днем агресії СРСР проти Європи

У список пам'ятних днів литовські депутати пропонують вписати 17 вересня – День агресії СРСР проти Європи

 
Архів канцелярії Сейму Литви

Депутати Сейму Литви Лаурінас Кащюнас і Аудронюс Ажубаліс внесли проєкт змін до Закону про памʼятні дні Литовської республіки, якими 17 вересня встановлюється днем агресії СРСР проти Європи.

Депутати вважають, що це спонукатиме суспільство звернути увагу на суперечливу історичну розповідь про позитивну роль СРСР і його перемогу у Другій світовій війні.

"Литва повинна бути зацікавлена в тому, що при оцінці війни треба охоплювати всю її історію цілком і конкретно всі країни, відповідальні за військові злочини воєнних і повоєнних років",– сказали автори проєкту.

За їх словами, цей день не дублює пам'ятний день 23 серпня - День пам'яті жертв сталінізму і нацизму і 1 вересня - день початку Другої світової війни.

"Цим пам'ятним днем звертаємо увагу на роль комуністичної Росії, доведену історичними фактами, її відповідальність за розв'язання Другої світової війни та наслідки цих дій для народів Європи. 17 вересня вибрали тому, що цього дня, в 1939 році, СРСР атакував Польщу, ставши на бік Адольфа Гітлера і підтвердивши наявність таємної змови з нацистською Німеччиною", – сказано в документі.

Запропонувати такий проєкт спонукали інформаційні атаки РФ проти Литви та інших країн Східної та Центральної Європи.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».