У Сеймі Литви пропонують оголосити 17 вересня днем агресії СРСР проти Європи

У список пам'ятних днів литовські депутати пропонують вписати 17 вересня – День агресії СРСР проти Європи

 
Архів канцелярії Сейму Литви

Депутати Сейму Литви Лаурінас Кащюнас і Аудронюс Ажубаліс внесли проєкт змін до Закону про памʼятні дні Литовської республіки, якими 17 вересня встановлюється днем агресії СРСР проти Європи.

Депутати вважають, що це спонукатиме суспільство звернути увагу на суперечливу історичну розповідь про позитивну роль СРСР і його перемогу у Другій світовій війні.

"Литва повинна бути зацікавлена в тому, що при оцінці війни треба охоплювати всю її історію цілком і конкретно всі країни, відповідальні за військові злочини воєнних і повоєнних років",– сказали автори проєкту.

За їх словами, цей день не дублює пам'ятний день 23 серпня - День пам'яті жертв сталінізму і нацизму і 1 вересня - день початку Другої світової війни.

"Цим пам'ятним днем звертаємо увагу на роль комуністичної Росії, доведену історичними фактами, її відповідальність за розв'язання Другої світової війни та наслідки цих дій для народів Європи. 17 вересня вибрали тому, що цього дня, в 1939 році, СРСР атакував Польщу, ставши на бік Адольфа Гітлера і підтвердивши наявність таємної змови з нацистською Німеччиною", – сказано в документі.

Запропонувати такий проєкт спонукали інформаційні атаки РФ проти Литви та інших країн Східної та Центральної Європи.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.