У Харкові презентували календар, присвячений відомим полякам міста

У Харкові видали річний календар, присвячений видатним польським науковцям, котрі в різні часи працювали в місті.

Про це повідомляє Польське Радіо.

 

У презентації взяли участь редакторка видання, професорка Любов Жванко, генеральний консул Республіки Польща в Харкові Януш Яблонський, а також представники польської діаспори в Харкові.

За словами Жванко, ідея зробити низку видань, присвячених знаменитим полякам Харкова, виникла у 2017 році, цю ініціативу підтримало Генеральне консульство Республіки Польща в Харкові.

Перший календар до сторіччя незалежності Польщі був виданий 2018 року. До нього увійшли "знакові польські прізвища, які роблять Польщу відомою у світі".

Жванко додала, що у 2019 році був виданий календар, присвячений польським митцям у Харкові. Особливістю цього видання було те, що низку копій картин польських художників надіслали музейні установи Кракова та інших міст Польщі.

"Третій календар присвячений польським науковцям, польським професорам, які працювали у Харківському імператорському університеті. Тут є Наполеон Галицький, професор, фундатор ветеринарної школи, Ян Красуський, який був одним із найвідоміших професорів Технологічного інституту.

Ми намагалися показати науковців у різних галузях. Тут є і філологи, тут є правники, тут є біолог Цинковський, зоолог Ян Криницький", – наголосила редакторка видання.

Вона висловила сподівання, що у 2021 році в Харкові буде презентована наступна серія календаря з видатними поляками міста. Жванко припустила, що наступного року календар буде присвячений або знаменитим польським юристам, або медикам, котрі в різні часи працювали у Харкові.

У свою чергу Яблонський підкреслив, що співпраця з українськими науковцями і видання таких серій календарів дозволяє розкривати нові сторінки спільної історії України та Польщі.

Генконсул зауважив, що наприкінці ХІХ століття, після закриття Варшавського та Вільнюського університетів, у Харкові майже кожен третій студент мав польське коріння. Крім цього, у місті працювала велика кількість відомих на всю Польщу науковців і професорів.

Яблонський зауважив, що Генконсульство й надалі розвиватиме співробітництво в освітніх і наукових програмах з Харковом.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.