У Харкові презентували календар, присвячений відомим полякам міста

У Харкові видали річний календар, присвячений видатним польським науковцям, котрі в різні часи працювали в місті.

Про це повідомляє Польське Радіо.

 

У презентації взяли участь редакторка видання, професорка Любов Жванко, генеральний консул Республіки Польща в Харкові Януш Яблонський, а також представники польської діаспори в Харкові.

За словами Жванко, ідея зробити низку видань, присвячених знаменитим полякам Харкова, виникла у 2017 році, цю ініціативу підтримало Генеральне консульство Республіки Польща в Харкові.

Перший календар до сторіччя незалежності Польщі був виданий 2018 року. До нього увійшли "знакові польські прізвища, які роблять Польщу відомою у світі".

Жванко додала, що у 2019 році був виданий календар, присвячений польським митцям у Харкові. Особливістю цього видання було те, що низку копій картин польських художників надіслали музейні установи Кракова та інших міст Польщі.

"Третій календар присвячений польським науковцям, польським професорам, які працювали у Харківському імператорському університеті. Тут є Наполеон Галицький, професор, фундатор ветеринарної школи, Ян Красуський, який був одним із найвідоміших професорів Технологічного інституту.

Ми намагалися показати науковців у різних галузях. Тут є і філологи, тут є правники, тут є біолог Цинковський, зоолог Ян Криницький", – наголосила редакторка видання.

Вона висловила сподівання, що у 2021 році в Харкові буде презентована наступна серія календаря з видатними поляками міста. Жванко припустила, що наступного року календар буде присвячений або знаменитим польським юристам, або медикам, котрі в різні часи працювали у Харкові.

У свою чергу Яблонський підкреслив, що співпраця з українськими науковцями і видання таких серій календарів дозволяє розкривати нові сторінки спільної історії України та Польщі.

Генконсул зауважив, що наприкінці ХІХ століття, після закриття Варшавського та Вільнюського університетів, у Харкові майже кожен третій студент мав польське коріння. Крім цього, у місті працювала велика кількість відомих на всю Польщу науковців і професорів.

Яблонський зауважив, що Генконсульство й надалі розвиватиме співробітництво в освітніх і наукових програмах з Харковом.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".