У Харкові презентували календар, присвячений відомим полякам міста

У Харкові видали річний календар, присвячений видатним польським науковцям, котрі в різні часи працювали в місті.

Про це повідомляє Польське Радіо.

 

У презентації взяли участь редакторка видання, професорка Любов Жванко, генеральний консул Республіки Польща в Харкові Януш Яблонський, а також представники польської діаспори в Харкові.

За словами Жванко, ідея зробити низку видань, присвячених знаменитим полякам Харкова, виникла у 2017 році, цю ініціативу підтримало Генеральне консульство Республіки Польща в Харкові.

Перший календар до сторіччя незалежності Польщі був виданий 2018 року. До нього увійшли "знакові польські прізвища, які роблять Польщу відомою у світі".

Жванко додала, що у 2019 році був виданий календар, присвячений польським митцям у Харкові. Особливістю цього видання було те, що низку копій картин польських художників надіслали музейні установи Кракова та інших міст Польщі.

"Третій календар присвячений польським науковцям, польським професорам, які працювали у Харківському імператорському університеті. Тут є Наполеон Галицький, професор, фундатор ветеринарної школи, Ян Красуський, який був одним із найвідоміших професорів Технологічного інституту.

Ми намагалися показати науковців у різних галузях. Тут є і філологи, тут є правники, тут є біолог Цинковський, зоолог Ян Криницький", – наголосила редакторка видання.

Вона висловила сподівання, що у 2021 році в Харкові буде презентована наступна серія календаря з видатними поляками міста. Жванко припустила, що наступного року календар буде присвячений або знаменитим польським юристам, або медикам, котрі в різні часи працювали у Харкові.

У свою чергу Яблонський підкреслив, що співпраця з українськими науковцями і видання таких серій календарів дозволяє розкривати нові сторінки спільної історії України та Польщі.

Генконсул зауважив, що наприкінці ХІХ століття, після закриття Варшавського та Вільнюського університетів, у Харкові майже кожен третій студент мав польське коріння. Крім цього, у місті працювала велика кількість відомих на всю Польщу науковців і професорів.

Яблонський зауважив, що Генконсульство й надалі розвиватиме співробітництво в освітніх і наукових програмах з Харковом.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".