Спецпроект

АНОНС: Дискусія “Бабин Яр і українська культура пам'яті”

Завтра в Українському кризовому медіа-центрі у межах Дискусійного ПЕН-клубу відбудеться розмова “Бабин Яр і українська культура пам'яті”.

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

- Державна політика щодо пам'яті про Бабин Яр;

- Бабин Яр як символ єврейської і української трагедії;

- Як і чи українці пам'ятають і пам'ятали про Бабин Яр?

- Місце Бабиного Яру в українській історії.


Ці та інші питання обговорюватимуть:

Оля Гнатюк – дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету, віцепрезидентка Українського ПЕН;

Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті;

Йосиф Зісельс – правозахисник, дисидент, учасник ініціативної групи "Перше грудня";

Тетяна Пастушенко – історикиня, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України.


Модераторуватиме Олександр Зінченко – історик, публіцист, журналіст.


Час: 29 вересня,середа, 15:00


Місце: Український кризовий медіа-центр, вул. Хрещатик, 2


Фейсбук-трансляції на сторінках: УКМЦ, Українського ПЕН, видання "Український тиждень", "Історичної правди".


Поставити питання учасникам розмови та підписатись на новини Дискусійного ПЕН-клубу можна за посиланням.


Дискусійний ПЕН-клуб – спроба вийти за межі соцмереж, де обговорення частіше перетворюються на сварки, ніж на аргументований обмін думками, а також за межі псевдодебатів на телебаченні, де сценарій розмови визначається інтересами власників медіа. Натомість мета Дискусійного ПЕН-клубу – осмислити у діалозі нагальні питання і сприяти розвитку громадянського суспільства, формувати культуру поваги до співрозмовника і вміння чути іншого.

Кураторка Дискусійного ПЕН-клубу – Оксана Мамченкова.

Проект реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Інформаційна підтримка – Громадське радіо.

Контакт: ukraine.pen@gmail.com

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей