Спецпроект

АНОНС: Дискусія “Бабин Яр і українська культура пам'яті”

Завтра в Українському кризовому медіа-центрі у межах Дискусійного ПЕН-клубу відбудеться розмова “Бабин Яр і українська культура пам'яті”.

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

- Державна політика щодо пам'яті про Бабин Яр;

- Бабин Яр як символ єврейської і української трагедії;

- Як і чи українці пам'ятають і пам'ятали про Бабин Яр?

- Місце Бабиного Яру в українській історії.


Ці та інші питання обговорюватимуть:

Оля Гнатюк – дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету, віцепрезидентка Українського ПЕН;

Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті;

Йосиф Зісельс – правозахисник, дисидент, учасник ініціативної групи "Перше грудня";

Тетяна Пастушенко – історикиня, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України.


Модераторуватиме Олександр Зінченко – історик, публіцист, журналіст.


Час: 29 вересня,середа, 15:00


Місце: Український кризовий медіа-центр, вул. Хрещатик, 2


Фейсбук-трансляції на сторінках: УКМЦ, Українського ПЕН, видання "Український тиждень", "Історичної правди".


Поставити питання учасникам розмови та підписатись на новини Дискусійного ПЕН-клубу можна за посиланням.


Дискусійний ПЕН-клуб – спроба вийти за межі соцмереж, де обговорення частіше перетворюються на сварки, ніж на аргументований обмін думками, а також за межі псевдодебатів на телебаченні, де сценарій розмови визначається інтересами власників медіа. Натомість мета Дискусійного ПЕН-клубу – осмислити у діалозі нагальні питання і сприяти розвитку громадянського суспільства, формувати культуру поваги до співрозмовника і вміння чути іншого.

Кураторка Дискусійного ПЕН-клубу – Оксана Мамченкова.

Проект реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Інформаційна підтримка – Громадське радіо.

Контакт: ukraine.pen@gmail.com

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.