На відновлення костелу Святого Миколая масово жертвують гроші

Приблизно за добу після пожежі у костелі Св. Миколая на відновлення пам'ятки небайдужі українці та бізнес пожертвували близько 20 млн гривень

Про це повідомляє BBC.

Оголошення про рішення виділити кошти стали публікувати в перші години після того, як стало зрозуміло, що костел всередині сильно пошкодив вогонь.

 

"Крупні пожертви на відновлення - ₴19,87 млн", - повідомив у Facebook голова Ради з урбаністики Києва Віталій Селик.

Зокрема, про пожертви в 1 млн гривень вже оголосили компанії ROZETKA, Monobank, SD Capital, Альфа-Банк Україна, SAGA Development, Taryan Group, Райффайзен Банк, ПУМБ, Dragon Capital, ПриватБанк, Нова пошта, Епіцентр К, UDP та інші.

Міністр культури Олександр Ткаченко запевнив у Facebook, що кошти надходять на рахунки Національного будинку органної та камерної музики України, і використати їх можна лише на реставраційні роботи.

"Пожежа в костелі Святого Миколая об'єднала українців. З усієї країни отримуємо повідомлення та дзвінки з пропозиціями допомоги костелу, - написав міністр. - Наразі готуємо лендінг, де перелічимо усіх, хто допомагає збирати кошти на відновлення костелу. Неймовірне відчуття єдності українців".

У понеділок Ткаченко пообіцяв провести нараду з меценатами щодо подальшої співпраці у відновленні костелу.

Водночас він підкреслив, що "повне відновлення костелу коштуватиме десятки мільйонів гривень. Так само як і відновлення органу".

Пожежа у костелі виникла в ніч з 3 на 4 вересня. Попередня причина - коротке замикання в органі. Є свідчення, що в будівлі давно протікав дах і вода потрапляла на проводку.

Від вогню костел сильно постраждав всередині, там впала люстра, а також фактично був знищений унікальний орган компанії "Rieger-Kloss", який сконструювали спеціально для цього концертного залу і встановили у 1979 році на місці головного вівтаря.

Орган мав 55 регістрів, три мануали, педаль, 3945 труб. Його називали одним з найкращих концертних інструментів України.

"В сьогоднішніх цінах такий орган може коштувати близько $1-1,5 млн, - пише Віталій Селик. - Проте є один нюанс, чеська фірма-виробник кілька років тому оголосила про неплатоспроможність, звільнила всіх працівників і припинила роботу. Тому доведеться шукати інші майстерні".

Водночас єпископ Віталій Кривицький з парафії костелу Св. Миколая уточнив, що вогонь не торкнувся дерев'яного вівтаря та амвона, неторкнутими вогнем залишилися фігури святих по обидві сторони органу. Обгорів тільки хрест, що висить посеред вівтарної частини.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.