Створено карту українських історичних місць у Берліні

Зараз у Берліні проживає близько 24 000 людей з українською міграційною історією. Активне українське життя існує тут з XIX століття - різноманітне, барвисте та неповторне, від науковця до будівельника, від інформатика до асистента медсестри

На сайті Ukraine verstehen можна переглянути мапу Берліна з позначеними українськими місцями - локаціями, які певним чином, пов'язані з Україною та українцями. Авторками карти стали Олександра Бінерт та Олеся Лазаренко.

 

Олександр Бінерт пише: "Хронологічно було відібрано 39 місць (перше місце датується 1862 роком!), які пов'язані з українською культурою, релігією та історією з XIX століття. Нашими джерелами були спогади, особисті документи та заповіти, документи українських асоціацій та газети".

На карті можна знайти місця, пов'язані, наприклад, із священником УГКЦ Петром Верхуном (1890–1957) у Пренцлауер-Берзі. Верхун пробув у Берліні до 1945 року, щоб підтримати свою громаду в останні дні війни. 22 червня 1945 р. був заарештований радянськими військовими та засланий до Сибіру, ​​де і помер у 1957 р. У 2001 році він проголошений блаженним.

На карті позначено "Будинок з тризубом" на Гейдельбергерській площі у Вільмерсдорфі. Цей будинок привертає увагу гербом Організації українських націоналістів (тризуб з мечем) на фронтоні. Це був важливий український центр у Берліні 1920-х-1930-х рр.

Також позначено чимало інших цікавих місць у Берліні.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.