В Берліні обікрали музей Штазі

Розташований в Берліні музей історії східнонімецької спецслужби Штазі став жертвою крадіїв.

Про це пише радіо Свобода.

 

За заявою поліції, крадії потрапили в будівлю через вікно першого поверху пізно увечері 30 листопада або ж рано вранці 1 грудня.

Крадії "розбили кілька вітрин і викрали кілька медалей та коштовності", а потім зникли непоміченими, повідомляють правоохоронці.

Лише вранці 1 грудня один з працівників музею Штазі помітив розбиті вітрини у виставковому залі і сповістив поліцію.

Музей розташований в колишній будівлі Міністерства державної безпеки Німецької демократичної республіки – спецслужби, відомої за скороченою назвою "Штазі". Вона тісно співпрацювала з Комітетом державної безпеки СРСР в часи, коли східна Німеччина була підконтрольна Радянському союзу.

Нагадаємо, у Дрездені минулого тижня пограбували музей старовинних ювелірних виробів "Зелене склепіння", викравши "безцінні" експонати початку XVIII століття.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці