Івано-Франківському музею передали архів СБ ОУН

Івано-Франківський музей визвольної боротьби імені Степана Бандери отримав архівні документи СБ ОУН 1940-х років про допит та страту зрадників.

Про це повідомляє сайт Івано-Франківського міського голови Руслана Марцінківа.

 

"У Музей визвольної боротьби передали низку архівних документів Служби Безпеки ОУН 1940-х років. Більша частина з них – це повідомлення про ліквідацію повстанців та протоколи СБ ОУН про допити та страту зрадників", - йдеться у повідомленні.

Тут зазначають, що 20 документів для музею передав депутат Івано-Франківської міської ради Олег Капустяк, викупивши їх на аукціоні за 4 тис. грн. Архіви містять дані про осіб, які були ліквідовані: імена, місця їх народження, вік, заняття та перелік злочинів.

"Такі документи дозволяють спростувати міфи, наче повстанці без суду і слідства знищували всіх, хто міг бути пов'язаний із радянськими репресивними органами.

Насправді ж повстанці дуже серйозно ставилися до будь-яких повідомлень про співпрацю населення з радянськими органами: проводили слідство, вивчали матеріали справи, і лише за наявності величезного обтяжувального матеріалу, який вказував на причетність до загибелі повстанців, революційним судом ОУН виносилися рішення про усунення такої людини", – запевняє директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери, історик Ярослав Коретчук.

На переконання дослідників, документи показують правдиву історію і тому важливо, щоб вони були відкриті для ознайомлення.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.