Під Києвом пошкодили меморіал жертвам Голокосту

У Василькові, біля Києва, вандали розбили меморіальну табличку на пам'ятнику жертвам Голокосту.

Про це повідомляє пресслужба Нацполіції Київської області, передає Локальна історія.

 

"Під час моніторингу мережі Internet правоохоронці Київщини виявили публікацію про те, що в місті Васильків на вулиці Небесної Сотні поблизу стадіону "Кристал" пошкоджено пам'ятник жертвам Голокосту", – йдеться в повідомленні.

Зазначають, що вандали пошкодили меморіальну табличку біля пам'ятника жертвам Голокосту. Сам монумент залишився цілим.

 

Правоохоронці встановили, що пошкодження завдали ще в п'ятницю, 8 жовтня, але заяв у поліцію про це не надходило.

На місці події працювала слідчо-оперативна група та документувала обставини цього інциденту, проводила перевірку та встановлювала осіб, які можуть бути причетні до злочину.

Поліцейські відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.297 Кримінального кодексу України (Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого).

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.