У Києві відкрили пам'ятний хрест захисникам України

У Подільському районі Києва у День захисників і захисниць України відбулось урочисте відкриття пам'ятного хреста захисникам України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Сьогодні ми висловлюємо свою безмежну вдячність всім, хто боронить наші кордони на Сході країни, та вшановуємо пам'ять тих, хто поклав своє життя заради незалежності та територіальної цілісності нашої держави.

Цей пам'ятний хрест завжди буде нагадувати українцям, якою ціною нам забезпечується мирне життя та суверенність України", - зазначив перший заступник голови Подільської РДА Сергій Коваленко.

Присутні вшанували пам'ять борців за незалежність України хвилиною мовчання та поклали квіти до пам'ятного хреста.

Скульптурну композицію у Куренівському парку культури і відпочинку встановлено зусиллями патріотичних громадських організацій "Музичний батальйон", "Київська спілка ветеранів АТО Подільського району", "Народний музей України", Організації українських націоналістів, НВР "Правий сектор", ВО "Свобода" та за підтримки Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.


Як повідомлялося, цей пам'ятний хрест був створений в 2009 році до 100-річчя від дня народження Степана Бандери. Тоді влада не дала дозволу на його встановлення, і весь цей час хрест зберігався на приватній території за межами Києва.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.