У Британії музей покаже «найстарішу зоряну карту світу»

У Британському музеї виставлять древній обʼєкт, який вважається найстарішою зоряною картою в світі, що датується бронзовою добою.

Про це повідомляє BBC.

 

Небесному диску із Небри 3 600 років, він датується бронзовою добою. Його виявили у Німеччині в 1999 році і він вважається однією з найважливіших археологічних знахідок ХХ століття.

Диск має діаметр близько 30 см, важить 2 кг і покритий синьо-зеленою патиною, прикрашеною золотими символами, що представляють Сонце, Місяць, зірки, сонцестояння та інші космічні явища. За даними ЮНЕСКО, що включила артефакт до свого глобального списку важливих історичних документів, диск дає унікальну можливість зазирнути в ранні знання людства про небеса.

Зараз диск належить Державному музею передісторії Німеччини в Галле, але його передали в оренду Британському музею — вперше за 15 років. Диск виставлять у рамках виставки "Світ Стоунхенджа", яка триватиме з 17 лютого по 17 липня 2022 року.

Куратор виставки зазначив, що до якого б століття не належав диск, використовувався він, скоріш за все, як астрономічний інструмент для вимірювання кутів між точками сходу і заходу Сонця під час сонцестояння. Це ріднить його з такими древніми обсерваторіями, як Стоунхендж.

Диск виявили недалеко від міста Небра в Німеччині разом із мечами, сокирами та іншими предметами бронзового століття. Знайшли ці предмети за допомогою металошукача два незаконні шукачі скарбів, а потім поліція забрала їх під час обшуку.


Хоча широко вважається, що диск датується бронзовою добою, раніше дехто стверджував, що це підробка. У вересні 2020 року дебати поновилися, коли два археологи опублікували нову статтю, в якій говорилося, що обʼєкт може бути приблизно на 1 000 років молодше і датується залізним віком. За повідомленням CNN, музей Німеччини відхилив ці твердження, заявивши, що деякі з них були непослідовними, "незрозумілими" і що дослідники проігнорували інші опубліковані дослідження.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.