Музей Майдану запрошує на безкоштовні екскурсії

Національний музей Революції Гідності запрошує відвідувачів на безкоштовні тематичні екскурсії у жовтні

Про це повідомляє Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, передає Укрінформ.

 

"Починаємо маршрут в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок). Тут учасники екскурсії ознайомляться з експозицією "Назустріч свободі", в якій зібрано знакові артефакти часів Майдану. Далі пройдемо до стели на майдані Незалежності, де діє виставковий проєкт "Рік спротиву: як по(в)стає Білорусь", присвячений річниці початку протестів.

На стендах зібрано світлини та описи ключових моментів історії протестів у країні, які поступово змінювали білоруську націю. На алеї Героїв Небесної Сотні та біля Дзвона Гідності біля каплиці архистратига Михаїла дізнаємося про найгарячіші події Революції Гідності та її учасників. Тут Національний музей Революції Гідності проводить церемонію вшанування Героїв Небесної Сотні в день народження кожного з них", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що кількість місць у групі обмежено, тому прохання зареєструватися за посиланням

Розклад комплексних екскурсій у жовтні:

– вівторок, 19.10 та 26.10, об 11:00; 

– середа, 20.10, о 18:00;

- четвер, 28.10, о 18:00;

- субота, 30.10, о 12:00.

Тривалість екскурсії – до 1,5 години.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.