Музей Майдану запрошує на безкоштовні екскурсії

Національний музей Революції Гідності запрошує відвідувачів на безкоштовні тематичні екскурсії у жовтні

Про це повідомляє Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, передає Укрінформ.

 

"Починаємо маршрут в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок). Тут учасники екскурсії ознайомляться з експозицією "Назустріч свободі", в якій зібрано знакові артефакти часів Майдану. Далі пройдемо до стели на майдані Незалежності, де діє виставковий проєкт "Рік спротиву: як по(в)стає Білорусь", присвячений річниці початку протестів.

На стендах зібрано світлини та описи ключових моментів історії протестів у країні, які поступово змінювали білоруську націю. На алеї Героїв Небесної Сотні та біля Дзвона Гідності біля каплиці архистратига Михаїла дізнаємося про найгарячіші події Революції Гідності та її учасників. Тут Національний музей Революції Гідності проводить церемонію вшанування Героїв Небесної Сотні в день народження кожного з них", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що кількість місць у групі обмежено, тому прохання зареєструватися за посиланням

Розклад комплексних екскурсій у жовтні:

– вівторок, 19.10 та 26.10, об 11:00; 

– середа, 20.10, о 18:00;

- четвер, 28.10, о 18:00;

- субота, 30.10, о 12:00.

Тривалість екскурсії – до 1,5 години.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.