Революція Гідності і цінностей: як Євромайдан змінив Україну. ВІДЕО

З моменту виходу сотень тисяч людей на українські вулиці все змінилося — студентський виступ за європейські цінності перетворився на революцію, яка триває останні 7,5 років. І Євромайдан став лише початком цієї революції.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

 

Переломним моментом протестів на Майдані стала ніч на 11 грудня 2013 року. Тоді киян розбудили церковні дзвони. Вони вперше за 800 років били на сполох — як у 1240-му, коли війська монголів підступили до Києва. 

Ця ніч стала першою масштабною спробою силового розгону Євромайдану. Штурм тривав близько 5 годин. На ранок "майданівцям" вдалося повністю витіснити спецпризначенців "беркуту" і бійців внутрішніх військ за периметр Майдану. 

Атака була відбита без жертв і ще жевріла надія на мирний розв'язок протестів, але вона виявилася примарною. 

"Починалося все, як доволі весела пригода. Хоча причини, що спонукали вийти на протест, були зовсім невтішними. 21 листопада 2013 року — у річницю Помаранчевої Революції — уряд Азарова скасував підписання асоціації з Європейським Союзом. Очевидно, що на користь союзу з Росією", — розповідає історик Володимир В'ятрович.

З часом ці протести увійдуть в історію під назвою "Революція Гідності". За переконанням викладача Києво-Могилянської бізнес-школи Валерія Пекара, ця революція має троїсту природу — економічну, антиколоніальну і ціннісну.

Тоді на Майдані 2013-2014 років українська незалежність окропилася кров'ю людей, які віддали своє життя за свободу. І, на жаль, євромайданівці не стали останніми жертвами у боротьбі за українську свободу — вона переросла у відкриту війну з Росією.

Переглянути попередні серії проєкту можна тут.

Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту:

Володимир В'ятрович — автор та ведучий, Андрій Сайчук — сценарист, Леся Вакулюк — сценаристка, Яків Любчич — режисер, Михайло Смуток — виконавчий продюсер, Олександр Попенко — оператор, Костянтин Пузанкін — дизайнер, Олександр Климань — звукорежисер та композитор, Юлія Білоус та Катерина Бєслік — стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова — грим, Тетяна Колісник — редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк — наукові консультанти, Микола Попелуха — редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич — продюсерка, Лідія Тополевська — фінансистка, Анна Олійник — директорка, Дмитро Гузій — юридична підтримка.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.