Революція Гідності і цінностей: як Євромайдан змінив Україну. ВІДЕО

З моменту виходу сотень тисяч людей на українські вулиці все змінилося — студентський виступ за європейські цінності перетворився на революцію, яка триває останні 7,5 років. І Євромайдан став лише початком цієї революції.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

 

Переломним моментом протестів на Майдані стала ніч на 11 грудня 2013 року. Тоді киян розбудили церковні дзвони. Вони вперше за 800 років били на сполох — як у 1240-му, коли війська монголів підступили до Києва. 

Ця ніч стала першою масштабною спробою силового розгону Євромайдану. Штурм тривав близько 5 годин. На ранок "майданівцям" вдалося повністю витіснити спецпризначенців "беркуту" і бійців внутрішніх військ за периметр Майдану. 

Атака була відбита без жертв і ще жевріла надія на мирний розв'язок протестів, але вона виявилася примарною. 

"Починалося все, як доволі весела пригода. Хоча причини, що спонукали вийти на протест, були зовсім невтішними. 21 листопада 2013 року — у річницю Помаранчевої Революції — уряд Азарова скасував підписання асоціації з Європейським Союзом. Очевидно, що на користь союзу з Росією", — розповідає історик Володимир В'ятрович.

З часом ці протести увійдуть в історію під назвою "Революція Гідності". За переконанням викладача Києво-Могилянської бізнес-школи Валерія Пекара, ця революція має троїсту природу — економічну, антиколоніальну і ціннісну.

Тоді на Майдані 2013-2014 років українська незалежність окропилася кров'ю людей, які віддали своє життя за свободу. І, на жаль, євромайданівці не стали останніми жертвами у боротьбі за українську свободу — вона переросла у відкриту війну з Росією.

Переглянути попередні серії проєкту можна тут.

Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту:

Володимир В'ятрович — автор та ведучий, Андрій Сайчук — сценарист, Леся Вакулюк — сценаристка, Яків Любчич — режисер, Михайло Смуток — виконавчий продюсер, Олександр Попенко — оператор, Костянтин Пузанкін — дизайнер, Олександр Климань — звукорежисер та композитор, Юлія Білоус та Катерина Бєслік — стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова — грим, Тетяна Колісник — редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк — наукові консультанти, Микола Попелуха — редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич — продюсерка, Лідія Тополевська — фінансистка, Анна Олійник — директорка, Дмитро Гузій — юридична підтримка.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.