Мустафу Джемілєва пропонують висунути на Нобелівську премію миру

Кримськотатарський активіст, член Меджлісу кримськотатарського народу Абмежит Сулейманов пропонує висунути кандидатуру дисидента Мустафи Джемілєва на Нобелівську премію миру.

Про це повідомляє Укрінформ.

 
фото: аліма алієва

Таку думку Сулейманов висловив під час форуму Україна 603,7. Херсон "Південь України – Нива Європи" на підпанелі, присвяченій релігійній гармонії та міжетнічній злагоді

"Виставити кандидатуру Мустафи Джемілєва на Нобелівську премію миру – це був би такий великий плюс, насамперед для України. Це лідер кримськотатарського народу, який разом зі своїм народом веде боротьбу в мирний спосіб …за звільнення Криму", – заявив Сулейманов.

За його словами, якби керівництво України, Верховна Рада висунули кандидатуру Мустафи Джемілєва на Нобелівську премію миру, це означало б підтримку кримськотатарського народу.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.