На Тернопільщині до кінця року відреставрують Збаразький замок

Пам’ятку архітектури національного значення XVII століття – Збаразький замок – у Тернопільській області відреставрують до кінця цього року.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив генеральний директор Національного заповідника "Замки Тернопілля" Анатолій Маціпура.

 

"Вже розроблена і затверджена Міністерством культури та інформаційної політики України уся науково-проєктна документація на реставрацію. Почали ремонтно-реставраційні роботи, завершення яких заплановано до кінця 2021 року.

За 2 млн 750 тис. грн. буде капітально відремонтовано та відреставровано перехідний міст та внутрішні стіни рову, що прилягає до оборонного валу фортифікаційної споруди", – розповів Маціпура.

За його словами, зараз облаштовують покриття мосту кам'яними плитами та споруджують мостові арки.

До складу заповідника, крім архітектурного комплексу Збаразького замку XVII століття, входять церква Преображення Господнього 1600 року, ансамбль споруд монастиря ордену отців Бернардинів та ще 10 замків у Тернопільській області.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.