На кордоні з Молдовою розпочались археологічні розкопки

Археологи розпочали пам’яткоохоронні роботи поблизу міста Ямпіль, що на Вінниччині, де будують прикордонний мостовий перехід через річку Дністер

Цього року археологи вже проводили там розвідкові роботи, під час яких виявили чотири пам'ятки археології. На кожній з них археологи натрапили на матеріали, які датовані від енеолітичного часу (трипільська культура) і до першої половини І тис. н. е. (черняхівська культура).
 
А от найдавніші знахідки – крем'яні знаряддя праці пізнього палеоліту, яким понад 10 тис. років.
Неподалік від цього місця, на території Молдови, є відома велика палеолітична стоянка, віком близько 20 тисяч років. Її та поселення Косеуць-5 під час реалізації проєкту будуть досліджувати археологи з Молдови.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.