МКІП запрошує киян долучитися до опитування щодо майбутнього Гостиного двору

Міністерство культури та інформаційної політики разом із Громадською організацією «Урбанина» запрошують киян та гостей міста долучитися до опитування щодо майбутнього Гостиного двору на Подолі в Києві.

Про це Міністерство культури та інформаційної політики повідомляє у Фейсбуці.

 

"Пропонуємо долучитися до спільного творення майбутнього столиці та заповнити анкету з простими запитаннями", - йдеться в повідомленні.

Результати опитування та напрацювання воркшопів МКІП використає на проєктному семінарі "Гостиний двір: Фокус уваги – візія", щоб розробити покрокову Дорожню карту реставрації та розвитку Гостиного двору в Києві.

Як повідомлялось, за ініціативи міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка розпочався масштабний проєкт відновлення Гостиного двору в Києві. Вперше в Україні історичне місце відреставрують з урахуванням потреб сучасних містян. Йдеться не тільки про ремонт будівлі, але і про нове життя всієї Контрактової площі.


Гостиний двір – пам'ятка архітектури місцевого значення. Будівля зведена у 1809 році. Постановою Кабінету Міністрів № 1380 від 15 серпня 2011 року Гостиний двір було виведено з Державного реєстру пам'яток архітектури. У вересні 2012 року Київрада передала Укрреставрації в оренду земельну ділянку під Гостиним двором для проведення реконструкції цієї будівлі під торговельно-офісний центр із гостьовою стоянкою, що спричинило обурення громади.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.