Журналістку Івлєву в РФ оштрафували на 150 тисяч рублів за пікет на підтримку «Меморіалу»

У Москві суд оштрафував журналістку Вікторію Івлєву на 150 тисяч рублів (близько 53 тис. грн) за участь у пікетах на підтримку товариства «Меморіал».

Про це повідомляє "Дождь" із посиланням на адвоката Івана Уткіна.

 

За участь у пікеті 20 листопада на Пушкінській площі у центрі Москви разом з Вікторією Івлєвою оштрафували правозахисника Юрія Самодурова – на 20 тисяч рублів.

Зазначається, що Самодурова обвинуватили у порушенні порядку проведення публічних акцій, Івлєву – в повторному такому порушенні.

За словами журналістки, вона простояла з плакатом близько трьох хвилин, після чого їх із Самодуровим забрала поліція. Загалом на пікетах було затримано 12 осіб.

Як додає видання, після затримання Івлєву й Самодурова залишили у відділку до понеділка – майже на два дні.


Нагадаємо, Московський міський суд зареєстрував позов прокуратури Москви з вимогою ліквідувати правозахисний центр "Меморіал". Засідання у цій справі призначено на 23 листопада.

Окрім того, генеральна прокуратура Росії звернулася до верховного суду з вимогою ліквідувати "Міжнародний Меморіал", а також його підрозділи - правозахисний центр, архів, бібліотеку та музей. Причиною прокуратура вказала "систематичні порушення законодавства про "іноземних агентів". Судове засідання з цього питання заплановано на 25 листопада.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.