Журналістку Івлєву в РФ оштрафували на 150 тисяч рублів за пікет на підтримку «Меморіалу»

У Москві суд оштрафував журналістку Вікторію Івлєву на 150 тисяч рублів (близько 53 тис. грн) за участь у пікетах на підтримку товариства «Меморіал».

Про це повідомляє "Дождь" із посиланням на адвоката Івана Уткіна.

 

За участь у пікеті 20 листопада на Пушкінській площі у центрі Москви разом з Вікторією Івлєвою оштрафували правозахисника Юрія Самодурова – на 20 тисяч рублів.

Зазначається, що Самодурова обвинуватили у порушенні порядку проведення публічних акцій, Івлєву – в повторному такому порушенні.

За словами журналістки, вона простояла з плакатом близько трьох хвилин, після чого їх із Самодуровим забрала поліція. Загалом на пікетах було затримано 12 осіб.

Як додає видання, після затримання Івлєву й Самодурова залишили у відділку до понеділка – майже на два дні.


Нагадаємо, Московський міський суд зареєстрував позов прокуратури Москви з вимогою ліквідувати правозахисний центр "Меморіал". Засідання у цій справі призначено на 23 листопада.

Окрім того, генеральна прокуратура Росії звернулася до верховного суду з вимогою ліквідувати "Міжнародний Меморіал", а також його підрозділи - правозахисний центр, архів, бібліотеку та музей. Причиною прокуратура вказала "систематичні порушення законодавства про "іноземних агентів". Судове засідання з цього питання заплановано на 25 листопада.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.