Петицію на підтримку «Меморіалу» підписали вже понад 120 тисяч осіб

Автори петиції на підтримку "Меморіалу" оцінюють нинішню ситуацію в Росії як "відкриті політичні репресії з боку держави".

Як передає Укрінформ, станом на полудень неділі, за трохи більше ніж три тижні онлайн петиція на сайті Change.org зібрала понад 120 тисяч підписів.

 

Дії прокуратури проти "Меморіалу" автори петиції називають "нападками на організованих захисників своєї історії, пам'яті, сутності, прав і свобод громадян у реальності відкритих політичних репресій з боку російської держави".


Як повідомлялося, 11 листопада 2021 року стало відомо, що російська Генпрокуратура подала до Верховного суду адміністративний позов про ліквідацію раніше визнаної "іноагентом" некомерційної організації "Міжнародний Меморіал", а прокуратура Москви – аналогічний позов до Мосміськсуду про ліквідацію правозахисного центру "Меморіал".

Їх ліквідація може спричинити закриття найважливіших історико-просвітницьких та правозахисних проектів, таких як, наприклад, "ОВД-Інфо" - інформаційний та правозахисний проект допомоги громадянам, які постраждали від переслідування державою з політичних мотивів, попереджають підписанти.

У самому "Меморіалі" вважають, що вимога Генпрокуратури РФ є "політичним рішенням про знищення суспільства", яке займається "історією політичних репресій та захистом прав людини".

Наступне засідання Верховного суду РФ за позовом про ліквідацію "Міжнародного Меморіалу" заплановано на 14 грудня.

Слухання у Мосміськсуді про ліквідацію правозахисного центру "Меморіал" має відбутися 16 грудня.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".