Петицію на підтримку «Меморіалу» підписали вже понад 120 тисяч осіб

Автори петиції на підтримку "Меморіалу" оцінюють нинішню ситуацію в Росії як "відкриті політичні репресії з боку держави".

Як передає Укрінформ, станом на полудень неділі, за трохи більше ніж три тижні онлайн петиція на сайті Change.org зібрала понад 120 тисяч підписів.

 

Дії прокуратури проти "Меморіалу" автори петиції називають "нападками на організованих захисників своєї історії, пам'яті, сутності, прав і свобод громадян у реальності відкритих політичних репресій з боку російської держави".


Як повідомлялося, 11 листопада 2021 року стало відомо, що російська Генпрокуратура подала до Верховного суду адміністративний позов про ліквідацію раніше визнаної "іноагентом" некомерційної організації "Міжнародний Меморіал", а прокуратура Москви – аналогічний позов до Мосміськсуду про ліквідацію правозахисного центру "Меморіал".

Їх ліквідація може спричинити закриття найважливіших історико-просвітницьких та правозахисних проектів, таких як, наприклад, "ОВД-Інфо" - інформаційний та правозахисний проект допомоги громадянам, які постраждали від переслідування державою з політичних мотивів, попереджають підписанти.

У самому "Меморіалі" вважають, що вимога Генпрокуратури РФ є "політичним рішенням про знищення суспільства", яке займається "історією політичних репресій та захистом прав людини".

Наступне засідання Верховного суду РФ за позовом про ліквідацію "Міжнародного Меморіалу" заплановано на 14 грудня.

Слухання у Мосміськсуді про ліквідацію правозахисного центру "Меморіал" має відбутися 16 грудня.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.