У Львові затримали двох жителів Донеччини, які написали «За Степана Бендер» на місці поховання поляків

Поліцейські 25 листопада затримали двох жителів Донецької області, які сплюндрували польські поховання на Личаківському цвинтарі.

Про повідомляє патрульна поліція Львова, передає Радіо Свобода.

 

Згідно з повідомленням, зловмисники на кам'яній стіні чорною фарбою написали "За Степана Бендер" і зробили смужки – синьо-жовті і червоно-чорні.

Близько 17-ї години патрульні зауважили трьох невідомих осіб біля Личаківського цвинтаря, які поводилися підозріло і згодом зайшли на територію цвинтаря.

Поліцейські вирішили обстежити територію кладовища, були залучені додаткові екіпажі. Трьох осіб поліцейські виявили під час вчинення акту вандалізму на місці польських військових поховань.

Патрульні затримали двох чоловіків 43 та 49 років, які виявилися мешканцями Донеччини, третій чоловік втік. Директор Личаківського цвинтаря Михайло Нагай сказав Радіо Свобода, що зловмисників затримали близько 17:20.

Тривають слідчі дії.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.