На Прикарпатті відкрили краєзнавчий музей

1 грудня відкрився Ямницький краєзнавчий музей в Івано-Франківському районі

1 грудня відкрився Ямницький краєзнавчий музей ТГ Івано-Франківського району. На полицях цього музею окрім різноманітних експонатів представлені копії архівних документів, зокрема свідоцтва ямничан про закінчення української гімназії, анкети ямницьких емігрантів міжвоєнного часу.

 

"З часу створення громади облаштування музею було актуальним для усіх нас. Маємо надію, що реалізація цього проекту дозволить зберегти багаті надбання наших сіл. Велика подяка кожному, хто долучився до процесу наповнення музею артефактами. Чимало реліквій, на жаль, втрачено, тому врятувати й передати до музею те, що збереглося до наших днів – наш обов'язок перед прийдешніми поколіннями,  щоби в майбутньому кожен зміг віднайти у музеї частинку історії свого роду," – наголосив голова Ямницької територіальної громади Роман Крутий.

Створення музею стало можливим завдяки перемозі у конкурсі ініціатив місцевих карпатських громад, організатором якого є Єврорегіон Карпати – Україна. За кошти гранту (156 000 грн) було закуплено експозиційні стелажі, меблі, стенди та мультимедійне обладнання (телевізор та ноутбук). У ході реалізації ініціативи частина коштів була виділена з місцевого бюджету, зокрема, на придбання манекенів, виготовлення карти громади. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.