На Прикарпатті відкрили краєзнавчий музей

1 грудня відкрився Ямницький краєзнавчий музей в Івано-Франківському районі

1 грудня відкрився Ямницький краєзнавчий музей ТГ Івано-Франківського району. На полицях цього музею окрім різноманітних експонатів представлені копії архівних документів, зокрема свідоцтва ямничан про закінчення української гімназії, анкети ямницьких емігрантів міжвоєнного часу.

 

"З часу створення громади облаштування музею було актуальним для усіх нас. Маємо надію, що реалізація цього проекту дозволить зберегти багаті надбання наших сіл. Велика подяка кожному, хто долучився до процесу наповнення музею артефактами. Чимало реліквій, на жаль, втрачено, тому врятувати й передати до музею те, що збереглося до наших днів – наш обов'язок перед прийдешніми поколіннями,  щоби в майбутньому кожен зміг віднайти у музеї частинку історії свого роду," – наголосив голова Ямницької територіальної громади Роман Крутий.

Створення музею стало можливим завдяки перемозі у конкурсі ініціатив місцевих карпатських громад, організатором якого є Єврорегіон Карпати – Україна. За кошти гранту (156 000 грн) було закуплено експозиційні стелажі, меблі, стенди та мультимедійне обладнання (телевізор та ноутбук). У ході реалізації ініціативи частина коштів була виділена з місцевого бюджету, зокрема, на придбання манекенів, виготовлення карти громади. 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.