Будівельник музею Голодомору за майже 50 млн грн спроєктує музей Революції Гідності

ТОВ "Основа-Солсиф" спроєктує Музей Революції Гідності за 49,4 мільйона гривень.

Про це повідомляє видання "Наші гроші" з посиланням на результати тендеру від 16 грудня у системі "Прозорро".

 

Компанія повинна спроєктувати нове будівництво Музею Революції Гідності на алеї Героїв Небесної Сотні, 3 у Печерському районі Києва до квітня 2023 року.

Йдеться про три стадії проєктування: ескізний проект, проект і робоча документація.

Характеристики відповідатимуть проєктній пропозиції "Штурм пагорба" переможця Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу. Зазначається, що архітектурне бюро "Kleihues + Kleihues Gesellschaft von Architekten GmbH" (Німеччина), яке виграло конкурс, передало всі майнові авторські права замовнику.

Наразі на місці майбутнього музею знаходяться залишки попереднього незавершеного будівництва та котлован.

Музей буде монолітним блоком із гвинтовими пандусами. Він матиме чотири надземних і два підземних поверхи. Структура будівлі буде павільйонною із зовнішніми стрункими пілястрами на масивній базі. Один вхід вестиме з алеї, а інший на останньому поверсі – із зовнішньої рампи будинку.

 
для збільшення натисніть тут

Також передбачене місце для вуличних публічних масових заходів та оглядовий водний басейн між музеєм та майбутнім "Меморіальним садом" з боку Міжнародного центру культури і мистецтв.

У самій будівлі музею мають бути виставкові зали, Дім Свободи, кінолекторій, дослідницький центр, фойє, сховища, майстерні, крамниця, кафе, гардероби, адміністрація, технічний блок, підземний паркінг.

Очікувана вартість закупівлі становила 55 мільйонів гривень, ціна угоди з ТОВ "Основа-Солсиф" виявилася на 10% нижчою.

Єдиним конкурентом "Основи-Солсиф" було львівське ТОВ "Енерго Інжиніринг" Артема Максимова, яким керує Інна Гончаренко. На відміну від переможця, ця компанія не знижувала ціну.

Столична "Основа-Солсиф" належить броварському ТОВ "Основа", котрим володіють директор обох фірм Юрій Карпенко, Віктор Карпенко, Вячеслав Орлов, Лариса Байбара, Алла Кондратович, Семен Новофастовський та Лідія Миронова.

Ця "Основа" відома як будівельник "Меморіалу жертв Голодомору".

Повідомляється, що це вже друга держзакупівля щодо будівництва музею. У першому тендері з такою ж очікуваною вартістю – 55 млн грн. – узяло участь п'ять компаній. Аукціон виграло ТОВ "Українські архітектурні технології" із ціною 33,89 млн грн., що на третину дешевше від очікуваної суми.

Але замовник скасував той тендер, оскільки уряд перерозподілив і зменшив видатки за програмою "Будівництво об'єктів загальнодержавного значення у сфері культури".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.