МЗС Німеччини уперше визнало, що покаяння за воєнні злочини проти українців не є достатнім

Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок визнала, що покаяння за воєнні злочини проти українців не достатньо присутнє у німецькій історичній свідомості.

Як повідомляє "Європейська правда", про це Бербок заявила у відеозверненні до конференції глав закордонних місій України, яка відбувалась 21-22 грудня в Гуті.

 

"Наступного місяця Німеччина та Україна відзначатимуть 30-річчя дипломатичних відносин. Три десятиліття тому мало хто міг уявити, наскільки переплетеними будуть наші країни сьогодні – від особистих контактів до торгівлі та інвестицій.

Водночас я знаю, що нашу дружбу не можна сприймати як належне. Під час Другої світової війни німці скоїли жахливі злочини проти українців. Ці злочини не так присутні в німецькій історичній свідомості, як мали б бути", - заявила Анналена Бербок.

Вона запропонувала зробити наступного року річницю встановлення дипломатичних відносин між країною відправною точкою для подальшого поглиблення двосторонніх контактів та зближення України і ЄС.

"Я бачу величезний потенціал для більшої співпраці у галузі зеленої енергії. Я хотіла би рухатися вперед звертаючись до нашої спільної історії", - сказала глава німецького МЗС.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.