У Росії заборонили українську організацію «Просвіта»

Артемівський міський суд Приморського краю ухвалив рішення про ліквідацію некомерційної організації «Далекосхідний український духовний культурно-просвітницький центр «Просвіта», що знаходиться у Владивостоці

Про це повідомляє Бабель.

 

Суд Приморського краю ухвалив рішення щодо ліквідації "Просвіти" ще 19 липня 2021 року. Чинності воно набуло 28 серпня.

Рішення було прийнято у відповідь на звернення Головного управління Міністерства юстиції після того, як організація потрапила під дію закону про кримінальну відповідальність для російських громадян за звʼязки із "небажаними організаціями", під яким у даному випадку розумівся Світовий конгрес українців.

У липні 2021 р. українські громадські організації з Росії повідомили Світовий конгрес українців про їхнє вимушене рішення призупинити своє членство в СКУ.  Щоб захистити українську національну меншину в Росії від репресій, СКУ прийняв  та оприлюднив своє рішення про призупинення зі свого боку співпраці з українцями  з Росії.

Однак, це не врятувало владивостоцьку Просвіту від закриття.

Міністерство закордонних справ України висловило протест з цього приводу.

"Рішення про примусове припинення діяльності центру "Просвіта" та інших осередків української культури в РФ яскраво ілюструють істинну "російську гостинність" для тих громадян інших країн, спорідненість з якими російська влада продовжує так відчайдушно доводити, заохочуючи до набуття російського громадянства. Влада РФ не лише не демонструє наміри захищати права українців Росії, а й всіляко обмежує можливості участі у процесі прийняття рішень з питань, що їх стосуються, перешкоджаючи будь-яким спробам їхньої самоорганізації", — сказано в заяві МЗС.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.