У Харкові відновлено пам’ятник воїнам УПА

У Харкові 25 грудня урочисто відкрили відновлений пам’ятний знак воїнам Української повстанської армії, який неодноразово зазнавав нападів і пошкоджень

Відкриття оновленого монумента відбулося на свято Різдва, 25 грудня, в Молодіжному парку Харкова.

 

У відкритті взяли участь понад 50 активістів з прапорами України, символікою низки партій та громадських організацій, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Після спільного виконання учасниками заходу гімну України представники духовенства відслужили панахиду за загиблими воїнами УПА. Пам'ятний знак з червоного граніту відкрили під збройний салют. До нього покладено квіти, встановлено запалені свічки.

Як зазначив на мітингу голова громадської організації "Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича" Костянтин Черемський, щодо цього пам'ятного знака, відкритого у жовтні 1992 році, скоєно понад 100 актів вандалізму.

"Свого часу ідею встановлення пам'ятного знака - досі єдиного такого на Сході України - підтримали відомі земляки... З початку встановлення первісного гранітного каменя з табличкою "Українська повстанська армія" невідомі з лав антиукраїнських сил понад 100 разів обливали його червоною фарбою, били кувалдами, обстрілювали з вогнепальної зброї, вибухівкою підривали фундамент, викрадали основні композиційні елементи тощо. Проте українська громада Харкова щораз знешкоджувала дії вандалів", - наголосив він.

За словами Черемського, цього року з ініціативи громадської організації "Спілка української молоді" та за підтримки меценатів зібрано понад 100 тисяч гривень, за які був придбаний камінь у Лезниківському кар'єрі на Житомирщині, де розробляють високоякісні поклади граніту, і доставлений до Харкова. У вересні профільні спеціалісти обстежили вцілілу частину старого пам'ятника. На заміну фундаменту спроєктовано і залито новий - капітальний.

Активіст наголосив, що зруйновану частину пам'ятного знака відтворено максимально точно.

"Відновлення пам'ятного знака загиблим воїнам УПА є прикладом переможної консолідації українських сил краю", - зауважив Черемський.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.