В Росії суд постановив ліквідувати історико-просвітницьке товариство "Меморіал"

Російська суддя Алла Назарова оголосила вирок про ліквідацію історико-просвітницького товариства "Меморіал"

У вівторок, 28 грудня, Верховний суд Росії виніс вирок у справі "Міжнародного Меморіалу", яким передбачено ліквідацію організації.

 

Представник генпрокуратури заявив, що міжнародний "Меморіал" спотворює пам'ять про "Велику Вітчизняну війн"у та "створює брехливий образ СРСР як терористичної держави".

Раніше в Росії "Меморіал" був визначений "іноземним агентом". За їхнім законодавством "іноземні агенти" повинні маркувати усі свої матеріали відповідними позначками (приблизно так, як у нацистській Німеччині євреї мали носити спеціальні нашивки на одязі).

Товариство Меморіал було створено у 1987 році. Члени товариства займалися вшануванням жертв сталінського терору, встановленням їм пам'ятників, організацією виставок та проведенням семінарів з історії репресії в СРСР. Першим головою Меморіалу був академік Андрій Сахаров.

Члени Меморіалу неодноразово заявляли про політичні мотиви переслідування товариства.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.