У Китаї археологи знайшли місце поселення доби неоліту

Археологи з Інституту археології провінції Ганьсу (Китай) заявили про виявлення місця поселення доби неоліту.

Про це повідомляє Сіньхуа.

 

Йдеться про місце поселення з віком від 5 600 до 6 100 років. Воно належить до ранньоземлеробських культур Яншао періоду неоліту в басейні середньої течії річки Хуанхе.

У центрі поселення – площа, оточена понад 100 житловими спорудами, а на її периферії перебувають три кільцеподібних рови, які використовували як оборонну споруду того періоду.

На території центральної площі городища науковці знайшли льох у вигляді печери об'ємом приблизно 60 кубометрів.

Крім того, на місці поселення було знайдено вироби з каменю та кераміки, а також кістки тварин. Особливий інтерес у фахівців викликала знайдена серед іншого нефритова головка скіпетра. За оцінками археологів, серед відомих у країні аналогів вона є найдавнішим символом влади та авторитету.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.