Французькому альпіністу віддадуть половину скарбу, який він знайшов вісім років тому

Альпініст, який вісім років тому знайшов на Монблані коробку зі смарагдами, сапфірами та рубінами, тепер отримав половину цих коштовностей.

Альпініст, чиє ім'я не розголошують, знайшов металеву коробку на льодовику на горі Монблан у 2013 році. На пакетиках з коштовностями можна було прочитати напис "зроблено в Індії", тому французька влада припускала, що вони належать комусь з пасажирів індійського лайнера, що розбився на Монблані більше півстоліття тому.

Про це пише ВВС.

Альпініст-щасливчик чесно, як того і вимагають французькі закони, відніс свою знахідку в поліцію і досі чекав, чи не знайдуться родичі власника коштовностей.

Але вони не знайшлись, і тепер, через вісім років, влада комуни Шамоні, де розташований Монблан, згідно з законом поділили з альпіністом коштовності наполовину. Кожна половина коштує близько 150 тисяч євро.

Мер Шамоні Ерік Фурньє, розказавши про це агентству Франс-пресс, ще раз похвалив альпініста за законослухняність.

На Монблані минулого століття розбились два індійські лайнери. У катастрофі в 1950 році загинули 48 людей, а в 1966 році - ще 117.

Французька влада припускає, що коштовності перевозив із собою пасажир другого лайнера, який летів із Бомбея (нині Мумбаї) в Нью-Йорк.

Після тих двох катастроф альпіністи багато років час від часу знаходили на Монблані людські рештки та предмети з багажу.

У 2012 році на схилах гори був знайдений мішок із дипломатичною поштою з Індії. У ньому були газети 1966 року, календарі та приватний лист.

У авіакатастрофі 1966 року загинув у тому числі батько індійської ядерної програми Хомі Джехангір Баба.

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.