Спецпроект

Щодо кількості жертв Голодомору потрібна академічна дискусія – МКІП

У Міністерстві культури та інформаційної політики заявили, що некоректна дискусія окремих науковців у публічній площині щодо кількості жертв Голодомору є неприйнятною.

Про це йдеться у повідомленні МКІП у Фейсбуці.

 

"Тема Голодомору-геноциду надзвичайно чутлива і важлива для кожного українця. Це страшна трагедія нашого народу. Невимовний біль та жалоба за жертвами має об'єднувати нас як націю. Натомість останнім часом ми спостерігаємо різкі безапеляційні заяви окремих науковців щодо кількості жертв", - заявили у міністерстві.

У МКІП нагадали, що у 2009 році Головне слідче управління Служби безпеки України порушило кримінальну справу №475 за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932–1933 роках.

На її підставі у 2010 році Апеляційний суд міста Києва визнав Голодомор геноцидом, назвав осіб, які вчинили цей злочин, а також на підставі судової науково-демографічної експертизи назвав кількість загиблих – 3,9 млн осіб.

Водночас ряд науковців наполягає на значно більшій кількості жертв – 10,5 млн українців (9 млн 108 тис. 500 українців в УСРР та 1 млн 391 тис. 500 українців у Північно-Кавказькому краї РСФРР).

"Позиція Міністерства культури та інформаційної політики однозначна: некоректна дискусія з цього приводу у публічній площині – неприйнятна", - заявили у МКІП.

У цьому зв'язку у міністерстві назвали "неприємною несподіванкою" опубліковану напередодні на Фейсбук-сторінці Музею Голодомору заяву. Адже за результатами робочої наради, що відбулась у МКІП 30 листопада і в якій брала участь директор Музею Олеся Стасюк, була напрацьована спільна позиція, опублікована згодом на сайті Українського інституту національної пам'яті.

"МКІП наголошує: музей як науково-дослідна установа не може таврувати опонентів та оперувати оціночними судженнями. Будь-які нововиявлені дані про кількість жертв повинні бути ретельно вивчені фахівцями та в жодному разі не мають стати предметом маніпуляцій", - йдеться у зверненні міністерства.

Наголошується, що саме тому МКІП ініціював проведення відкритої академічної дискусії під патронатом УІНП та за участю провідних українських і закордонних науковців.

"Встановлення правди про Голодомор-геноцид – справа честі держави та науковців", - наголосили у МКІП.


Нагадуємо, що 1 грудня був опублікований Відкритий лист науковців та громадськості щодо фальсифікацій у сфері дослідження та поширення інформації про Голодомор–геноцид Українського народу.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.