АНОНС: вебінар «Етика усноісторичного дослідження»

Вебінар присвячено дискусійним питанням етики сучасного усноісторичного дослідження в її широкому розумінні як процесу організації, (спів)творення, аналізу та презентації усноісторичного документа, в якому відповідальність історика є базовим центральним елементом

11 січня 2022 року о 17 годині відбудеться вебінар "Етика усноісторичного дослідження: ключові пункти сучасних дискусій".

 
Вебінар присвячено дискусійним питанням етики сучасного усноісторичного дослідження в її широкому розумінні як процесу організації, (спів)творення, аналізу та презентації усноісторичного документа, в якому відповідальність історика є базовим центральним елементом.
Доповідачка - проф. Гелінада Грінченко, д.і.н., ХНУ ім. В. Н. Каразіна, голова Української асоціації усної історії, головна редакторка часопису "Україна модерна".

Вебінар відбудеться яна платформі Zoom. Запит на приєднання надсилати на e-mail: istorychnywebinar@gmail.com sз зазначенням у темі листа: "GGG".

Теми

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.