Меморіал Голокосту запрошує студентів на стажування

Мета проєкту – створити унікальну базу даних мешканців Києва та України ХХ сторіччя на основі архівних документів

 

Меморіал Голокосту розпочинає стажування з опрацювання архівів для студентів та аспірантів гуманітарних спеціальностей. Мета проєкту – створити унікальну базу даних мешканців Києва та України ХХ сторіччя на основі архівних документів.

Стажування відбуватиметься онлайн, фізична присутність у Києві – не обов'язкова.

Тривалість: 24 січня – 1 березня 2022 року.

Грошова винагорода – 2 500 грн.

Кількість учасників – 100 осіб.

Під час стажування учасники будуть опрацьовувати унікальні архівні документи довоєнного періоду, оцифровані Фондом електронні копії архівних документів (актові книги РАЦСів м. Києва за 1925–1936 роки та картотеки мешканців). Ці документи є важливим джерелом інформації про тогочасне населення міста, його етнічний склад, оскільки містять дані про народження, смерть, укладення шлюбів. Вони корисні не лише науковцям, а й людям, які прагнуть дослідити своє генеалогічне дерево та знайти своїх рідних.

Ми очікуємо, що за весь період кожен учасник зможе опрацювати 5 тисяч сканів та внести дані документів до таблиць, відповідно до встановленого зразку. Після закінчення учасники отримають сертифікат про проходження стажування. Ті, хто швидко та якісно опрацюють документи, також отримають заохочувальний подарунок.

Ви – ідеальний кандидат, якщо:

є студентом або аспірантом закладу вищої освіти України;

цікавитеся історією, темою Голокосту та Другої світової війни;

уважні та пунктуальні;

маєте високий рівень цифрової грамотності;

у вас є стабільний Інтернет.

Навчання на історичному факультеті, або досвід участі у стажуваннях будуть перевагою при відборі кандидатів.

Дедлайн – 20 січня (включно).

Анкету кандидата можна заповнити за посиланням: https://forms.gle/x29iBARWtThmy6V26

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.