Комітет із Шевченківської премії оприлюднив шортлист творів на третій тур

Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив “короткий” список літературно-мистецьких творів, допущених до третього туру.

Про це йдеться на сайті комітету.

 

"14 січня відбувся другий тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що за результатами відбору до участі у третьому турі конкурсу допущені літературно-мистецькі твори за номінаціями: "Література", "Літературознавство і мистецтвознавство", "Публіцистика, журналістика", "Музичне мистецтво", "Візуальні мистецтва", "Кіномистецтво" та "Театральне мистецтво".


Зокрема, у номінації "Література" до участі у третьому турі конкурсу допущені:

- Тамара Дуда (Тамара Горіха Зерня). Роман "Доця";

- Сергій Нечитайло (Осока). Книга прози "Три лини для Марії";

- Володимир Пузій (Володимир Аренєв). Книга прози "Заклятий меч, або Голос крові";

- Борис Херсонський. Книги поезій "Вклонитися дереву", "Сталіна не було".


У номінації "Літературознавство і мистецтвознавство":

- Дмитро Горбачов. Книга "Лицарі голодного Ренесансу";

- Григорій Грабович (США). Цикл статей "Переосмислюючи Павла Тичину - переосмислюючи український модернізм";

- Олена Кашуба-Вольвач. Виставковий проєкт "Олександр Богомазов: творча лабораторія";

- Аліса Ложкіна. Книга "Перманентна революція. Мистецтво України ХХ - початку ХХІ ст."


У номінації "Публіцистика, журналістика": Андрій Бондар. Книга "Ласощі для Медора" та Микола Рябчук. Книга "Лексикон націоналіста та інші есеї".


У номінації "Музичне мистецтво": Ярина Винницька, Оксана Линів, Доминіка Чекун, Іван Небесний. Концерт-візитівка "Ковчег Україна" та Олег Шпудейко. Альбом "Madrigals".


У номінації "Візуальні мистецтва": Микита (Нікіта) Кадан. Персональна виставка "Камінь б'є камінь" та Тіберій Сільваші. Інсталяція "Крила".


У номінації "Кіномистецтво": Аліна Горлова. Документальний фільм "Цей дощ ніколи не скінчиться" та Катерина Горностай. Повнометражний ігровий фільм "СТОП-ЗЕМЛЯ".


У номінації "Театральне мистецтво": Тамара Трунова , Наталя Ворожбит, Юрій Ларіонов, Андрій Ісаєнко, Валерія Ходос. Вистава "Погані дороги" Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, а також – Іван Уривський, Петро Богомазов, Остап Ступка, Олександр Форманчук. Вистава "Пер Гюнт" Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.