Науковці знайшли рештки найдавнішої гібридної тварини

Жителі стародавньої Месопотамії 4500 років тому, задовго до появи коней, використовували гібридів віслюка та сирійського кулана – тварин під назвою кунга.

Про це йдеться у дослідженні науковців із Франції, США та Німеччини, передає The New York Times.

 
Фото:Glenn Schwartz/John Hopkins University

Археологи і раніше припускали, що ці тварини, рештки яких іноді виявляли в багатих похованнях, були результатом схрещування, та доказів цього було недостатньо.

Однак нещодавно група вчених опублікувала результати дослідження, під час якого вивчалася ДНК стародавніх тварин.

Фахівці секвенували геном кунга з багатого поховального комплексу в Сирії під назвою Умм-ель-Марра, віслюків, рештки яких виявлено у храмовому комплексі Гебеклі-Тепе, яким близько 11 тисяч років, та двох останніх тварин цього виду із зоопарку у Відні.

 
Фото: Peter Barritt/Alamy

На основі порівняння геномів науковці з'ясували, що кунга виведений унаслідок схрещування самиці віслюка (Equus Africanus asinus) та самця сирійського кулана (Equus hemionus hemippus).

Кунга є першим відомим прикладом виведеного людиною гібриду двох видів тварин, селекція якого виходить далеко за межі традиційних процесів одомашнення тварин, йдеться у матеріалі.

Єва-Марія Гейгл, фахівець з давніх геномів із Паризького університету й одна із вчених, які проводили дослідження, зазначила, що це є прикладом "ранньої біоінженерії", яка розвинулася у щось на кшталт давньої біотехнологічної індустрії.

Як і мули, які є гібридами коня й віслюка, кунга були безплідними. Вони вирізнялися досить агресивною поведінкою та неслухняністю і були предметом розкоші через високу вартість. Їх використовували під час битв і для військових церемоній. Це тривало щонайменше 500 років.

До цього дослідження найстарішим відомим гібридом був мул, знайдений під час розкопок у Туреччині. Вважається, що він жив 3 000 років тому.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.