У Хмельницькому створюють музей-криївку. ВІДЕО

У Хмельницькому створюють перший в області музей-криївку, для якого зараз збирають експонати.

Про це йдеться у сюжеті МТРК "Місто".

 

"У Хмельницькому створюють повстанську криївку часів ОУН та УПА. Облаштують своєрідний музей у приміщенні колишнього тиру. Цю будівлю поруч зі стадіоном у мікрорайоні Гречани торік передали на баланс спортивно-культурного центру "Плоскирів".

Організатори переконані, що історичні події повстанської боротьби воїнів УПА в області ще мало відомі хмельничанам", – зазначають у сюжеті.

Як розповіла організаторка культурно-дозвіллєвої діяльності культурно-спортивного центру "Плоскирів" Ольга Шевцова, ідею оформлення криївки почерпнули в аналогічних закладах, які відвідали для ознайомлення.

Найближчим часом у приміщенні проведуть ремонт. Музей буде інтерактивним: діти зможуть приходити на екскурсію, а після неї – піти в тир.

"Мешканці подільського краю активно підтримували і передавали продукти, медикаменти воїнам ОУН та УПА. Історики кажуть про те, що було понад 200 криївок. Вони були не тільки в лісі, а й штабні криївки, криївки, де воїни ОУН та УПА могли лікуватися, були підпільні друкарні, де друкувалися листівки. Ми будемо про це все дітям розказувати. Плануємо, що вони зможуть і надрукувати свою повстанську листівку", – додала Шевцова.

Наразі спортивно-культурний центр почав збирати експонати для схрону українських повстанців. Жителів міста просять передати майбутньому музею старовинні речі, гасові лампи, одяг часів Другої світової війни, друкарську машинку.

Зазначається, що наразі це єдиний музей-криївка в області. Відкрити заклад планують вже на початку літа.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.