У Тернополі презентували знайдений архів ОУН

У Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини презентували архів ОУН, знайдений поблизу Бережан у жовтні цього року. Сере знахідок - альбом з роботами Ніла Хасевича

Архів збройного підпілля ОУН Подільського краю, датований 1948-1951 рр., знаходився за м. Бережани, перед с. Малинівка – не доїжджаючи до джерела з правої сторони від дороги у лісовому масиві на віддалі 1,5 км.

Перший бідон знайшли 13 жовтня 2021 р. на глибині до 40 см., а другий і третій - 14 жовтня 2021 р. на віддалі 10 метрів один від одного у вигляді трикутника.

У трьох бідонах, знайдених пошуківцями Андрієм Хруником і Андрієм Остапом на Бережанщині, виявлено речі повстанців: вишиванка, фотоапарат, булавки, нитки, центральні й пропагандистські видання підпілля ОУН і УПА, листівки, звернення, бофони, брошури тощо, а також бібліотека, складена з радянських книжок.

Родзинкою матеріалів з бідонів є альбом з роботами відомого українського графіка і художника, активного учасника збройного підпілля, члена Української Головної Визвольної Ради Ніла Хасевича. У альбомі представлено понад 20 робіт, виконаних ним особисто та у співпраці з учнями-графіками підпілля.

 

Важливими матеріалами є звіти теренових осередків ОУН, датовані 1949-1951 рр., з Тернопільщини, а також із Львівського краю ОУН та Волині (Берестейщина, Рівненщина, Житомирщина та ін.).

На значній частині пакетів та конвертів був поданий цифронім "579", який належав організаційному референтові ОУН Подільського краю Іванові Прокопишину ("Бурлан", "Модест"; уродженець с. Теляче, тепер Мирне, Підгаєцького р-ну, 1924 р.н.), який загинув 6 листопада 1951 р. на хуторі Підболото біля с. Темногайці, що на Шумщині. У підпіллі "Бурлан" кілька разів був відзначений повстанськими нагородами, а від головного військового штабу УПА отримав звання сотника-політвиховника.

Подільський край, як організаційно-територіальна одиниця ОУН, у 1949-1951 рр. складалася з Чортківської, Тернопільської, Кременецької, Кам'янець-Подільської та Вінницької округ.

 
 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.