У штаті Вірджинія відкрили «капсулу часу» епохи Конфедерації

У США, у штаті Вірджинія команда з питань охорони природи відкрила «капсулу часу», яка містить памʼятні речі часів Конфедерації. Їхній вік перевищує 130 років.

Про це повідомляє The New York Times.

 
фото Twitter Ральфа Нортама

Знахідка зберігається у бібліотеці штату. У нотатках скриньки ідеться про те, що капсулу закопали у 1877 році, а також, що десятки місцевих жителів передали до скриньки близько 60 предметів.

Експерти встановили, що вміст та дизайн коробки відповідають датам. Хоч вміст скриньки і був вологим, він зберігся краще, ніж очікувалося. Капсула містила безліч артефактів епохи громадянської війни, у тому числі прапор Конфедерації, кулі Міньє (тип кулі, що використовували у громадянській війні) і карту міста Річмонд, яке було столицею Конфедерації.

 
фото Twitter Ральфа Нортама

Робітники виявили скриньку у столиці штату місті Річмонд у понеділок, 27 грудня — коли закінчували демонтаж статуї генерала Конфедерації Роберта Лі. Статую прибрали після антирасистських протестів після вбивства афроамериканця Джорджа Флойда у травні 2020 року.

Відкриття викликало ажіотаж серед істориків та чиновників, зокрема губернатор Ральф Нортам написав у Twitter: "Вони знайшли її! Ймовірно, це капсула часу, яку усі шукали".

Напередодні біля основи цієї ж статуї знайшли та відкрили меншу "капсулу часу". Однак предмети всередині неї спантеличили дослідників: можливо, їх залишили робітники, які будували статую. Усередині знаходився альманах 1875 року, заболочена художня книга, британська монета, каталог, один лист і фотографія Джеймса Нетервуда — майстра-муляра, який працював над пʼєдесталом Роберта Лі.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.