У Штатах оприлюднили кінохроніку з Климетієм Шептицьким. ВІДЕО

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту ініціатива “Архіви Діаспори” на своєму YouTube-каналі опублікувала унікальні кадри кінохроніки з митрополитом Климетієм Шептицьким. Відео знайшли в Маямі (штат Флорида, США) у приватній колекції.

Про це Локальній історії повідомив кінопродюсер, дослідник фото- і кіноархівів української діаспори в Америці Олександр Дебич.

 

Відео виклали до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту, адже родина Шептицьких врятувала від кількох сотень до кількох тисяч євреїв під час Другої світової війни.

Кадри є частиною фільму піонера галицької кінематографії Юліана Дороша "Останній салют командирові" 1938 року про похорон генерала УГА Мирона Тарнавського у Львові.

Фільм був у приватній колекції відомого у діаспорі режисера Ярослава Кулинича. Матеріали для публікації надав його син Любомир.

У 2021 році, фільм "Останній салют командирові" та уривок фільму "Гуцульщина" Юліана Дороша урочисто передали родині режисера у Львові.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.