Премію імені Петра Могили отримала авторка книжки про суди над відьмами

Премія ім. Петра Могили – відзнака НаУКМА - присуджена Вченою радою Академії доцентці кафедри історії НАУКМА Катерині Дисій

Вчена рада Національного університету "Києво-Могилянська академія" присудила премію імені Петра Могили викладачці кафедри історії Катерині Дисій за книжку "Ukrainian Witchcraft Trials. Volhynia, Podolia, and Ruthenia 17th-18th centuries" (Budapest – New York: CEU Press, 2020).

Катерина Диса у своїй праці вперше описує ідеологічне підґрунтя трибуналів на основі праць священиків і теологів, які відображають ставлення до диявола та відьом. Однак основним напрямом роботи вченої є процес, який приводить до звинувачень у чаклунстві.

З розповідей учасників судових процесів продемонстровано, що спонукало людей спочатку висловлювати підозри, а потім – звинувачення у чаклунстві. Насамкінець у праці авторка представляє історію одного волинського села та порівнює ставлення до двох "жіночих злочинів" в українських судах.

Премія ім. Петра Могили – відзнака, започаткована в НаУКМА з 2005 року та присуджується щороку Вченою радою Академії за вагомі наукові досягнення, які сприяють розвитку гуманітарних, суспільних і природничих наук, утверджують високий авторитет університетської науки на національному та міжнародному рівні й опубліковані у вигляді монографій, енциклопедій, книг, підручників, навчальних посібників, циклу наукових праць.  

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.