АНОНС: У Могилянці експонуватимуть "Портрет Хелени Потоцької з Радзивіллів"

Музей НаУКМА запрошує оглянути стендовий виставковий проект "Навколо одного образу. Портрет Хелени Потоцької з Радзивіллів авторства Мойсея Лейбовського" з нагоди 145-ї річниці від дня народження Хелени Потоцької.

Головний об'єкт виставки – портрет Хелени (Гелени) Потоцької, який належить до фондової колекції Вінницького обласного художнього музею та який став предметом масштабних досліджень кандидата історичних наук Оксани Лобко, авторки та кураторки виставкового проекту.

Виставка розповідає про життя та діяльність двох осіб: героїню портрету Хелену (Гелену) Потоцьку, і про життя та творчість малознаного в Україні польсько-литовського художника Мойсея Лейбовського (1878-1942/43).

 

Матеріали для виставки було зібрано з 25 архівних установ та приватних колекцій. Представлено фотографії та фото документальних матеріалів з приватного родинного архіву Потоцьких, Головного архіву давніх актів у Варшаві, Державного архіву у Любліні, Музею-замку у Ланьцуті, Єврейського історичного інституту у Варшаві, Окружного музею у Жешуві, Регіонального музею у Ченстохові, Національного музею Литви, Литовського художнього музею, Литовського художнього фонду, Державного єврейського музею Віленського Гаону та ін.

Долучились до проекту знані польські науковці (Jerzy Malinowski, Urszula Makowska) та литовські мистецтвознавці (Laima Laučkaitė-Surgailienė, Jolanta Širkaitė, Vilma Grad, Reda Griskaite), які надавали консультації стосовно художника Лейбовського та періоду його творчості у Вільно.

ДОВІДКА:

Хелена (Гелена) уроджена княжна Радзивілл (1874–1958) походить із знаної польської родини Радзивіллів (Берлінська гілка родини). Народилась 1874 року у Берліні й була молодшою дочкою князя Антонія Вільгельма Раздивілла, ХIV несвіжського ордината, та французької аристократки Марії Доротеї (Дороти) Ельжбети з дому маркізів де Кастеллан.

У 1892 році Хелена вийшла заміж за польського аристократа Юзефа-Миколая Потоцького (1862–1922), власника чималих маєтків на Волині з центральною садибою та палацом в смт. Антонінах (нині – Красилівський район Хмельницької області). Померла 1956 року у Мадриді, похована у містечку Монтрезор (Франція).

Мойсей (Мойша) Лейбовський (1876–1942/43, загинув у катівнях гетто) – один із відомих художників Вільна (сучасний Вільнюс, Литва) єврейського походження, чия діяльність припадає на кінець ХІХ та першу половину ХХ століття. У своїй творчості автор відображає природу, життя та звичаї жителів єврейських кварталів великих та малих містечок. Очолював Віленське товариство єврейських художників-пластиків до Другої світової війни.

Мойша Лейбовський був відомим портретистом, чимало його робіт зберігається у музеях Польщі та Литви, приватних колекціях. Майстерно володів і графічними техніками живопису. Захоплений художник відкривав для культурно-мистецького загалу Європи яскравий і барвистий світ вулиць та красу оригінальних споруд старих міст, передаючи його вишуканими й експресивними засобами малярства.

Виставка відкривається 14 лютого й діятиме 30 березня 2019 року з 10.00 до 18.00 окрім вихідних.

Місце: Музеї Національного університету "Києво-Могилянська академія" (Київ, вул. Г. Сковороди, 2). Вхід на виставку через перший корпус НаУКМА.

Організатор: Музей НаУКМА.

Вхід вільний.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.