На Рівненщині музей облаштував квест-кімнату у колишній тюрмі НКВД

У Здолбунівському краєзнавчому музеї, де раніше була тюрма НКВД, облаштували квест-кімнату “Втеча з в’язниці”.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Раніше у підземеллях Здолбунівського краєзнавчого музею були тюремні камери райвідділу НКВД. Саме цей факт з історії будівлі підказав ідею розробити квест "Втеча з в'язниці", пояснив в. о. Директора краєзнавчого музею Олександр Чижевський.

"Нари з ватним матрацом, тумба, табурет і вбиральня. Із таким реманентом квест є багаторівневим. Завдання: від розгадати якийсь шифр – до знайти, відкрити, зламати, подумати. Квест розрахований на годину, але ми орієнтувалися на професійних квестерів. Я, якби не знав сценарію, то не вклався б у визначений час", – зізнався Олександр Чижевський.

Одночасно у квесті можуть взяти участь до десяти учасників.

"Оптимально, як на мене, четверо-п'ятеро людей. До речі, у цій камері дуже холодно, але це ще більший стимул звідси вийти. І, що цікаво, немає фактів про те, що з в'язниці, яка тут була у 40-50 роках минулого століття, бодай комусь вдалося втекти. А у квесті ми поставили таке завдання. У планах додати ще антуражу, щоб люди у формі енкаведистів туди заштовхували", – зазначив Олександр Чижевський.

12 лютого квест протестували, а з 16-го він буде доступний для загалу.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.