У Рівному реставратор відтворив персні часів Київської Русі. ФОТО

Дві версії перснів часів Київської Русі, знайдених археологами на Волині, відтворив рівненський умілець-реставратор.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив дослідник історії краю, ініціатор створення парку історичної реконструкції "Городище "Оствиця", що у Рівному, Юрій Ойцюсь.

 

"Торік на замовлення культурно-археологічного центру "Пересопниця" археологи в урочищі Пастівник робили розкопки, під час яких знайшли різночасові скляні й металеві прикраси.

Серед них – кілька перснів, датованих XII-XIII століттями. Вони траплялись під час досліджень на полі Берестецької битви. Копію-репліку двох таких перстенів і виготовив рівненський майстер-реставратор Ігор Лисиця", - розповів Ойцюсь.

 

За його словами, для парку історичної реконструкції "Городище "Оствиця", що у Рівному, – це вже не перший археологічний артефакт.

Так, у майстерні, що діє на території парку, умільці виготовили версії ножа, знайденого на Дорогобузькому городищі у 80-х роках минулого століття в культурному шарі часів погрому міста монголо-татарами в середині ХІІІ ст.

 

Відтворено і романський меч того ж століття, тогочасні фібули-застібки. Окрім цього, у парку історичної реконструкції за архівними матеріалами виготовлять давні побутові, ужиткові речі. Зокрема, це – варязькі стіл і скриня.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.