У Вінниці візуалізували втрачені об’єкти архітектурної спадщини

У Вінниці встановили інформаційні стенди із зображенням п’яти будівель, які колись прикрашали місто та відігравали важливу роль у його житті. Розташовані візуалізації поряд із місцями, де колись стояли ці споруди

Про це повідомляє департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міськради у Фейсбуці

 

"У межах проєкту "Вінниця – РЕ:конструкція минулого" була розроблена візуалізація втрачених архітектурних та оборонних пам'яток міста. Це стало можливим завдяки створенню аксонометричних проєкцій (наочні зображення просторових форм методом паралельного проєктування) та відеопрезентацій", – йдеться в повідомленні.

Наразі відтворено п'ять об'єктів: Вінницький замок на Замковій горі (за ілюстрацією 1552 року), оборонні споруди історико-архітектурного комплексу "Вінницькі Мури", фрагмент лінії забудови Миколаївського проспекту (вул. Соборна), будівля "Народного Дому" (пл. Героїв Чорнобиля) та Вознесенський храм на Замості (пл. Перемоги).

Навесні місцями, де розташували стенди з візуалізацією споруд минулого, планують провести екскурсії. Анонси почнуть з'являтися в березні на сторінках Музею Вінниці, культурному порталі VinCulture Code і сторінці департаменту маркетингу міста та туризму у Фейсбуці

Проєкт "Вінниця – РЕ:конструкція минулого" реалізовала ГО "Креативний Простір /  Creative Space" у партнерстві з Музеєм Вінниці та Державним архівом Вінницької області для популяризування культурної спадщини міста та відтворення образів втрачених архітектурних об'єктів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.