Директор Інституту історії України звернувся до колег-істориків

"Ми все одно переможемо" - академік НАН України Валерій Смолій звернувся до істориків

Текст звернення опубліковано на фейсбук-сторінці Інституту історії України НАН України:

Дорогі колеги, друзі,
у цей трагічний для нас усіх, для держави і цілого світу час звертаюся до вас із словами теплої підтримки і запевнення: ми все одно переможемо!
Якщо Бог послав нам таке випробування і таку місію, – мусимо гідно пройти цей шлях.
Подбайте про своїх рідних, близьких, про батьків, дітей, онуків.
Світ виявився дуже малим і не надто приязним для нас, але якщо вам вдасться вберегти ваші родини від непоправних втрат чи то в Києві, чи за його межами, – ви не даремно проживете ці дні.
Формально мушу застерегти: залишайтеся вдома, ми працюватимемо дистанційно, як, зрештою і раніше. Тільки зараз у нас інша причина.
Насправді, спробуйте – хто зможе – спробуйте попрацювати, це лікує…
Нехай Бог береже вас усіх і Україну.
Тримаймося!
Із щирою повагою,
Валерій Смолій
 
Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.