Унікальні речі родини Леонтовичів передали на реставрацію

Вінницький обласний краєзнавчий музей передав на реставрацію унікальні речі, які належали родині творця легендарного «Щедрика» Миколи Леонтовича, - піаніно та килим

Про це на пресконференції повідомила директорка Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька, передає Укрінформ.

 

Музей виграв грант посольства США зі збереження культурної спадщини (Фонд AFCP) на реставрацію предметів родини композитора Миколи Леонтовича - зокрема килима та піаніно, клавіш якого торкалася рука композитора.

"Ми підготували усі документи, дотрималися всіх процедур для підготовки гранту й підписання угоди з посольством США, провели процедури тут на місці і сьогодні констатуємо, що Національний науково-дослідний реставраційний центр України забрав піаніно. Доправили його на реставрацію спеціальним транспортом, який займається перевезенням особливо цінних предметів", - розповіла Висоцька.

За її словами, музейники сподіваються, що незабаром оновлений інструмент повернеться до с. Марківка, де розташований меморіальний музей Миколи Леонтовича – відокремлений підрозділ обласного краєзнавчого.

Піаніно, якого торкалася рука Леонтовича, у 70-х роках минулого століття передала в музей його донька Галина. Наразі інструмент дуже пошкоджений короїдом, клавіші спрацьовані, частину їх утрачено, зазнали корозії металеві деталі та декоративне литво тощо. Піаніно вже ніколи не буде повноцінним концертним інструментом, але як меморіальна річ зберігатиметься у музеї.

Значно пошкоджений і килим, який належав родині композитора. За оцінками фахівців реставраційного центру, обидва експонати є аварійними і дуже нестабільними.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.