Засновано платформу #Моя Війна

Кожен українець, як свідок жорстокої війни російської федерації проти України, може описати свою історію, викласти реальні факти та особисті переживання

Міністерство культури та інформаційної політики України, Асоціація інноваційної та цифрової освіти і компанія "Totonis" запустили міжнародну платформу #МояВійна (www.mywar.in.ua). З її допомогою кожен українець, як свідок жорстокої війни російської федерації проти України, може описати свою історію, викласти реальні факти та особисті переживання. Громадяни всіх країн світу можуть побачити і прочитати ці факти рідними для них мовами і висловити свою підтримку Україні реальними діями.

 

"Наразі свідками війни вже стали мільйони українців. Кожна з їх історій — вкрай важлива і має бути задокументована. Бо та реальність, з якою зараз стикаються жителі України є не тільки доказом агресії рф, а й доказом злочинів кремля проти людства та гуманності. Зараз ми знаходимося на передовій, і захищаємо не тільки нашу країну, а й весь цивілізований світ, кожного громадянина демократичних країн. Ми повинні поділитись зі світом тим, що переживаємо та відчуваємо. Кожна історія українців має бути почута", – зазначив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

На платформу, крім історії, можна додати відео або фото підтвердження військових злочинів, які скоюють російські військові на території України.

"Усі кореспонденти проходитимуть модерацію перед тим, як історія стане доступною. Це передбачено, аби інші користувачі платформи, організатори та партнери проекту були впевнені, що це написали реальні люди", - сказала Марія Богуслав, Виконавчий директор Асоціації інноваційної та цифрової освіти.

Модерація відбуватиметься протягом усієї реалізації проекту, щоб уникнути участі в ньому провокаторів, ботів, закликів, що виходять за рамки етичних норм.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.